Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чесати

Чесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Чесать. Чеше косу. Шевч. 19. Чеше, як мачуха. Ном. № 9382. 2) Итти, бѣжать. Куди, дівчата, чешете? Мир. Пов. І. 144. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш. Чуб. V. 1125. 3) Бить, рубить. Явтух Рябка все знай по жижках чеше. Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). Меч-самобієць чесав уже його військо. Грин. І. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕСАТИ"
Ая́йкати, -каю, -єш, гл. Кричать ай-ай.
Будженина, -ни, буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Гамів, -мови, ж. = гальмо. Желех.
Лівку́тниця, -ці, ж. = лівачка. Вх. Зн. 33.
Літо́росток, -тка, м. Однолѣтній побѣгъ. Камен. у.
Огоня, -ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.
Понаварювати, -рюю, -єш, гл. Наварить (во множествѣ). Маркев. 71. Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Посушний, -а, -е. О времени года: когда бываютъ засухи, сухой. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив. Камен. у.
Стан, -ну, м. 1) Состояніе, положеніе. Г. Барв. 426. Поява його в такий час і в такому стані несказано здивувала Зоєю. Левиц. І. 448. Вона має перейти до стану жіночого. О. 1862. IV. 10. 2) Сословіе, званіе. Левиц. І. 237. Козацького стану люде. 3) Станъ, талія, ростъ. І на личеньку рум'яненька, і на сіпану гожа. Макс. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 4) Верхняя часть женской рубахи до підтички, безъ рукавовъ. Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! Ой дам тобі, подруженько, ще й на рукава.... Н. п. 5) Сшитая половина плахти. Черн. у. 6) Станъ, лагерь. Під городом Корсунем вони (козаки) станом стали. Н. п. 7) Помѣщеніе станового. Тоді зараз його зв'язали та об'явили в стан. Рудч. Ск. І. 209. 8) Конюшня. Уже коні на стану гогочуть. Грин. III. 550. 9)колі́с. 4 колеса, приборъ колесъ для телѣги. Вас. 210. 10) на стану стати. а) Достичь совершеннолѣтія. б) Придти въ надлежащее, нормальное положеніе. Чи не стануть на стану граблі, як по держалну вдарю. Лебед. у. Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став. О. 1862. VI. 62. Ум. станок, станочок. Що в станочку за кінь стоїть? Н. п. Шиті ж мої рукавчата, і льняний станочок. Мет. 41. Ой росла, росла дівчинонька та на станочку стала. Грин. ІІІ. 181.
Усильніти, -нію, -єш, гл. Усилиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.