Виклад, -ду, м.
1) Изложеніе.
2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу.
Дільба́, -би́, ж. Дѣлежъ.
Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Яка там свита — дрантя саме. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує.
Зга́рець, -рця, м. Вызженное поле. Бігме, цілий згарець вам скошу.
Нуте меж. Нуте. Гей, нуте, косарі!
Прорікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проректи, -речу, -че́ш, гл. Изрекать, говорить, сказать. Порано ще, панове громадо, прорікати слово остатнє про Тараса. Не прорік ні слова. Вдово небого, прорік я слово, чи багато дітей маєш?
Ступом нар. Шагомъ. Кінь іде ступом.
Тогобічний, -а, -е. , тогобічній, -я, -є. Находящійся или живущій на другомъ берегу, по ту сторону рѣки.
Троскотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = троскотати.
Узорець, -рця, м. Ум. отъ узір.
