Дере́вля́, -лі, ж. = Деревня 2.
Запорожни́ти Cм. запорожнювати.
Зво́лити, -ся. Cм. зволяти, -ся.
Клечанина, -ни, ж. Одно дерево изъ клечання. Закопай і осичиною з клечанини пристроми.
Кулаччя, -чя, с. соб. Кулаки. Три вирви в шию і міх кулаччя. А тут так кулаччам у стіл ріже.
Медо́ви́й, -а, -е. Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая?
Посиротіти, -тіємо, -єте, гл. Осиротѣть (о многихъ). Я молода завдовіла, діти мої посиротіли. Завсіда ми з худобою були, а тепер оце посиротіли.
Прутнути, -ну, -неш, гл. Быстро побѣжать. Він так прутнув, що тільки курява зосталась.
Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали.
Щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Ум. щепочка.
