Луп, -пу, м.
1) = дерун. Бодай вас луп облупив.
2) Добыча военная. Величалися дейнеки будинковим лупом.
Межува́ння, -ня, с. Межеваніе.
Метля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Болтаться. Довга одежа на їй метлялась, як на паліччах. Аж намітка метляється.
Наку́щитися, -щуся, -щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.
Подухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. За другим разом ножик топлять у миску, потім ложку веретено і гребінку. Послі подухають на миску і кажуть:...
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька.
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Сунути 2, -ну, -неш, гл.
1) Сразу посунуть, толкнуть, кольнуть. Як ухопить спис та як суне того комишника під бік, — так і проняв.
2) = сунутися. От як сунули, скоро і нагнали.
Шептати, -пчу, -чеш, гл.
1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому.
2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть.
3) Наговаривать, наушничать.
Штирк, -ка, м. Хвастунъ, фертикъ. Бачили такого штирка.
