Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Вихопився, як голий з маку. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Вихопився ча гору. Дріт не вихопився з жолобця.
Зодяга, -ги, ж. = одіж. Найнялася на хазяйській зодязі. Заробити на зодягу.
Наві́шки нар. = навіжки.
Накожа́лі, -лів, мн. накожні? Привезете бабі чоботи, а мені капелюху та накожалі.
Погидувати, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать. Шли мене погидуєш, люби мою сучку.
Подовшати, -шаю, -єш, гл. Удлиниться, сдѣлаться длиннѣе.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи.
Сушник, -ка, м.
1) Усохшія вѣтви на деревѣ.
2) Усохшая часть сада, лѣса.
Турнаш, -ша, м. Большая льдина.
Угол, угла, м. = вугол.
1) В своїй хаті і угли помагають.
2) Чи се тая удівонька, що на углі хата.
