Баби́нський, -а, -е. = Ба́бський 1. Розум дитинячий переважив бабинський розум.
Дзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звонить. Ще не дзвонено до церкви. Буркочуть-говорять, мов у дзвони дзвонять. 2) Звенѣть, бряцать. Іще таки і послі Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею. Ой ключа мої, срібні злоті, ой не дзвоніте, не голосіте. 3) Разглашать. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. 4) Дзвони́ти по ко́му, — по душі. Звонить по усопшему. По дівчинонці дзвони дзвонили.
Дора́дець, -дця, м. Совѣтникъ.
Дрі́чний, -а, -е. = ґречний. Lutskay, Grammatica slavoruthena, 168. Ой дівчата, ой сестриці, приходят м'ясниці, як нас возьмуть дрічні хлопці, — будем молодиці.
Заборо́тати, -таю, -єш, гл. Затормошить, сбить съ толку. Ви мене заборотаєте, як будете хапати та з одного, а та з другого боку. Вас багато, а я один.
Заходжуватыся 2, -джуюся, -єшся с. в. заходы́тыся, -джуся, -дышся,, гл. Приниматься, приняться за что, затѣять что. Та й заходився хорошенько Мъясце пидь дубомъ умынать. Губы та опеньочкы — заходывсь старый коло ненечкы. Жилка заходылась — наварыла галушокъ. Заходивсь коло неї з батогом.
Ля́пання, -ня, с. 1) Хлопаніе. 2) Шлепаніе, плесканіе. 3) Бросаніе чѣмъ-либо липкимъ и мокрымъ. 4) Пачканіе, пятнаніе. 5) Звуки отъ ударовъ рукою. 6) — язико́м. Болтовня.
Перепелонько, -ка, м. Ум. отъ перепел.
Повив'язувати, -зую, -єш, гл. Повязать (о многихъ или многихъ). Голови шовковими платками повив''язують.
Тупіньки Ум. отъ тупі.
