Забрести́, -реду́, -де́ш, гл. 1) Забресть, зайти. Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? — в го́лову. Взбрести на умъ. Робе, що в голову йому забреде. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ).
Зжахну́тися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться. Ледве промовив писарь, зжахнувшись.
Полібічок, полібочок, -чка, м. Кадка. По кутах стоять... полібочки з капустою, огірками, бураками, квасом.
Попереступати, -па́ю, -єш, гл. Переступить (во множествѣ).
Порострачувати, -чую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Пострупіти, -пію, -єш, гл. Покрыться струпьями. Його тіло почорніло, а від вітру пострупіло.
Пригадувати, -дую, -єш, сов. в. пригада́ти, -да́ю, -єш, гл.
1) Припоминать, припомнить.
2) Придумывать, придумать. Не придумать, мати, да й ж пригадати, яку тобі да пташечку з гостинцем прислати.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Удатне нар. Удачно. Проміння там то вдатне змальовано.
Харчувати, -чую, -єш, гл.
1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. А що ти візьмеш? — А що дасте. Аби харчували.
2) харчуйте здорові! Хлѣбъ да соль! Харчуйте здорові! — Дякувать, просимо і вас.
