Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їдиначитися

Їдиначитися, -чуся, -чишся, гл. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ, дружить. Їдиначитися з Лавром не можна. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДИНАЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДИНАЧИТИСЯ"
Варе меж. = вара. Федьк.
Версадло, -ла, с. Астролябія. Мнж. 177. Cм. верцадло.
Збля́кнути, -ну, -неш, гл. = зблякувати.
Звичає́вий, -а, -е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.
Перевідати, -ся. Cм. перевідувати, -ся.  
Показчик, -ка, м. Указатель. Ном. Од. вид. II. Показчик до приказок. Ном.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Рівен, -вна, -не = рівний. Обізвався Яготин: «Ніжен мені побратим». А Ніжен каже: «Є у степу Ромен, то й той мені не рівен». Ном. № 729.
Свидовитий, -а, -е. = свидуватий. Овес свидовитий. Васильк. у.
Смирнота, -ти, ж. = смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності. Г. Барв. 328.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇДИНАЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.