Завива́йло, завива́ло, -ла, с. 1) Бѣлая намітка или вообще кисея, которой повязываютъ новобрачную поверхъ очі́пка. Ой білеє завивайло да вічнеє покривайло. 2) Чалма. Сам на чердак виступав, турецьким білим завивалом махав. Ум. завива́йлечко.
Заректи́, -ся. Cм. зарікати, -ся.
Морі́г, -рогу, м. Мурава, трава. На двір, паняночки, на двір, на зелений моріг. На морозі добре лежати. В темному лузі моріг зелененький, на морогу явір височенький. Ум. моріжок. (Вівця) прожогом почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці.
Переконати, -ся. Cм. переконувати, -ся.
Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті.
2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села.
Православний, -а, -е. Православный. Вірному православному християнству миром мир.
Скупучий, -а, -е. Скаредный, очень скупой.
Слонь, -ня м., слонька, -ки, ж. пт. Scolopax rusticola, вальдшнепъ.
Сопівка, сопілка, -ки, ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Ум. сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце.
Шкулити, -лю, -лиш, гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?
