Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їдиме

Їдиме, -мого, с. Съѣстное. Позоставалось і питиме й їдиме. Рудч. Ск. II. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДИМЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДИМЕ"
Бервінок, -нку, м. = барвінок. ЕЗ. V. 96.
Брязкіт, -коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. Н. Вол. у.
Лі́гвище, -ща, с. = лігвиско. Желех.
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ. Чуб. I. 283.
Рушати, -ша́ю, -єш, сов. в. рушити, -шу, -шиш, гл. 1) Двигать, двинуть, трогать, тронуть, шевелить, пошевелить, шевельнуть. Чорненьке маленьке щонабільшу колоду рушить. Ном. стр. 295, № 149. Сват, не сват, а мого не руш нічого. Ном. № 9414. Не руш чужого. Ном. 9672. Як улана не любити, як же за ним не журити: ой як рушить очима, — вийме душу плечима; ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чуб. V. 1084. 2) Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться. Сам Хмельницький наперед всіх рушав. Макс. Ой як будете, вірне товариство, з Перекопу рушати, то не забувайте, вірне товариство, і моїх волів заняти. Н. п. Та й рушимо тихесенько в далеку дорогу. Шевч. 664. Вітрець рушив. Мир. Пов. І. 112. Рушай! Трогай! Мартъ!
Скаламутитися, -чуся, -тишся, гл. Помутиться, возмутиться.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!». Ном. № 6285.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Шевч. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! Рудч. Ск. І. 72. чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Мет. 108. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. Лукаш. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. ЗОЮР. І. 100. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. Макс. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Ном. № 13961. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. Чуб. у. 270. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. Лукаш. осторонь. Въ сторонѣ. Зміев. у. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». К. ЧР. 25. Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл. 1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову. К. ЧР. 28. 2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати. Мнж. 152.
Харчівник, -ка, м. Кормящійся. У мене є сім душ харчівників: я, жінка і п'ятеро дітей, а хліб дорогий. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇДИМЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.