Бондарюга, -ги, м. Ув. отъ бондарь.
Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто.
Змилити, -ся. Cм. змилювати, -ся.
Каламутити, -мучу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать. А що се ти, собачий сину, тут каламутиш берег мій?
2) Смутить, смутьянить, возмущать людей.
На́взбіч нар. Стороною. Не поїхав навпростець, а навзбіч.
На́дмір II, надмі́ру, нар. Чрезмѣрно.
Пернач, -ча, м. = пірнач.
Песик, -ка, м. 1) Ум. отъ пес. Песика б'ють, а левик боїться. 2) Клочекъ волосъ у виска. 3) — на оці. Бѣльмо. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Чуменя, -няти, с. Въ заговорѣ отъ холеры такъ называется какъ бы дитя чумы: До нашого дому не приступлі ні чума, ні чуменіта.... ні відьми з відьменіти, ні упирі з упиреніти...
