Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Грі́шниця, -ці, ж. Грѣшница.
Дазь-бі, — Біг нар. = Дасть-бі. Чи вже не варитимете галушки оце? — Ні, серце, бо борошенця в нас дазь-бі. У Гул. Арт. какъ существ.: Як їсти дазьбіга та ще й гладкими буть.
Дога́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Долаяться.
Нурець, -рця́ м.? Животи.
Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько.
Спасений, -а, -е. 1) Спасшійся. Живе він там (у печері) багато років.... — став спасений. 2) Влагой. Діло спасене і богоугодне.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Відкіль се взявся неборак? Початок і не можна знать, відкіля взявся. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. 6) — чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. 8) — ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ.
Улещання, -ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. В його слові улещання, а ні крихти правди.
Шутулуць меж. = шусть 2. Печу, печу папку, саджу на лопатку, шутулуць у піч.
