Арти́ст, -та, м. 1) Артистъ, художникъ. 2) Актеръ. Публика тобі живому квітки кидала як солому, а вмер, артисте-небораче, то й байдуже.
Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ.
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Канареєчок, -чка, м. Ум. отъ канарейко.
Образливість, -вости, ж.
1) Оскорбительность.
2) Обидчивость.
Позасмикувати, -кую, -єш, гл. Задергать (многихъ).
Пометати, -мечу, -чеш, гл.
1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Всіх турків у Чорнеє море пометали.
2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу.
Поодк.. Cм. повідк..
Похарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покормиться; постоловаться нѣкоторое время. Дали їй лиш тілько на дорогу, щоб вона мала похарчитися.
Розшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розшити, -шию, -єш, гл. Распарывать, распороть. А подивімося ж, що там у торбі? Я розшила.
