Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їдкий

Їдкий, -а́, -е́ 1) Рѣзкій (о вѣтрѣ). Їдкий вітер. Камен. у. 2) Съѣдомый. Земна, солома їдкіша скотині. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДКИЙ"
Безтолочний, а О землѣ: не бывающій подъ паромъ, не идущій въ толоку. Черниг.
Безщадний, -а, -е. Безпощадный.
Бійка, -ки, ж. Драка. Лайка — не бійка: в боку не болить. Посл.
Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Ном. № 13968. Гуком бараболі. Грин. ІІІ. 556. Тепер у мене гуком свиней. Г. Барв. 420.
Заложи́ти, -ся. Cм. закладати, -ся.
Корабель, -бля́, м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. Ном. № 1597. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Шевч. 59. Ум. кораблик, корабличок. Одвів милу на корабличок. Грин. III. 337.
Поначиняти, -ня́ю, -єш, гл. Начинить, нафаршировать, набить (во множествѣ). Ковбаси вже поначиняла. Богодух. у.
Розбуятися, -яюся, -єшся, гл. Разбуяниться, разбушеваться. Розбуялась ворожнета, голову воздвигла. К. Псал. 192.
Тільки нар. = тілько.
Турчин, -на, м. Турокъ. Оттаке то! тяжко, тату, із своєї хати до турчина поганого в сусіди прохатись. Шевч. Ум. турчи́нонько. Гол. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇДКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.