Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їдкий

Їдкий, -а́, -е́ 1) Рѣзкій (о вѣтрѣ). Їдкий вітер. Камен. у. 2) Съѣдомый. Земна, солома їдкіша скотині. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДКИЙ"
Ди́нде́рево, -ва, с. = Дивдерево. Бердич. у.
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Мару́дний, -а, -е. Копотливый, медленный, мѣшкотный.
Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова! О. 1862. VI. Костомар. 63.
Нявк, -ку, м. = нявкання. Св. Л. 132.
Посівальник, -ка, м. Посыпающій зерномъ въ день новаго года. О. 1861. XI. Св. 65.
Риньовка, -ки, ж. Горный ключъ. Житом.
Розмотати, -ся. Cм. розмотувати, -ся.
Скорбота, -ти, ж. Скорбь, печаль. Лукаш. 66. КС. 1882. Х. 184. Зруйнували Запорожжя та й забрали клейноти; наробили сіромахам превеликої скорботи. Н. п. О. 1862. VIII. Іскарай вас, милий Боже, великою да скорботою. Чуб. V. 549.
Шкельце, -ця, с. Ум. отъ шкло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇДКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.