Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їжачич

Їжачич, -ча, м. Ежъ-самецъ. Чи воно їжачич, чи їжачиха? Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇЖАЧИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇЖАЧИЧ"
Безодра́дісний, -а, -е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. І. 121.
Гойдання, -ня, с. Качаніе, колыханіе.
Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади). Вх. Пч. І. 14.
Канонадити, -джу, -диш, гл. Стрѣлять изъ пушекъ. На турчина бив нею, канонадив. К. ПС. 65.
Окромішний, -а, -е. = окрімний. Відложила... в окромішню торбинку. Г. Барв. 156.
Підвечір м. Время передъ вечеромъ. на підвечір. Предъ наступленіемъ вечера. На підвечір, я став у селі. Федьк.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Сим. 222. Ловіть, хату й новий тин. Мкр. Г. 63.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Удавні нар. Давно, нѣкогда.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇЖАЧИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.