Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їжачич

Їжачич, -ча, м. Ежъ-самецъ. Чи воно їжачич, чи їжачиха? Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇЖАЧИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇЖАЧИЧ"
Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Дзмі́їв, -ва, -ве = Зміїв.
Захвали́ти Cм. захвалювати.
Зрізнитися, -нюся, -нишся, гл. Отдѣлиться, раздѣлиться.  
Неньчин, -а, -е. . матушкинъ, материнъ
Обітяти, -тну, -неш, гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.
Обскакувати, -кую, -єш, сов. в. обскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обскакивать, обскакать.
Пообтинати, -на́ю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Протяжний, -а́, -е́ Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались. Волч. у.
Сперечитися, -чуся, -чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався. Левиц. Пов. 234.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇЖАЧИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.