Балхва, -ви, ж. Цвѣтная полоска въ ткани.
Вишептати Cм. вишіптувати.
Дава́ти, даю́, дає́ш, сов. в. да́ти, дам, даси́, дасть, дамо́, дасте́, даду́ть, гл. 1) Давать, вручать, доставлять, ссужать. Чи се тії чоботи, що зять дав, а за тії чоботи дочку взяв? Давайте, то й вам буде дано. Було б тобі, моя мати, сіх брів не давати, було б тобі, моя мати, щастя-долю дати. Не давши оброку, не бий по боку. Дай мені грошей. Бог дав чоловікові душу і серце. — ві́ру, ві́ри. Вѣрить. Прошу тебе, дай мі віру, скажу тобі правду щиру. — га́ньбу́. Хулить, находить недостатки. Я парубку ганьби не даю і заміж не пойду. — гарбуза́. Отказывать жениху. — добри́день, на добри́день. Желать добраго утра. По воду йде, добридень дає. Раненько встань, свекорку на добридень дай. — дога́ну. Cм. Догана. — дра́ла, дра́чки, дропака́, дьо́ру. Убѣгать. До хлопців дала драла. Перелякані жовніри несподіваним нападком..., дали дропака. — ду́ба. а) У овчинниковъ: намазывать, намазать овчину настоемъ дубовой коры. б) Умирать, умереть. — ду́лі. Показывать кукишъ. — зна́ти. Увѣдомлять, извѣщать, давать знать. Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема. Сідлай, хлопче, сідлай коня, сідлай вороного, — давай знати в третю рошу аж до кошового; давай панам знати, давай панам знати, нехай дають порадоньку волів одшукати. — ка́ру. Наказывать. Яку йому пару дати? — на бо́же. Жертвовать на церковныя нужды. Пішов до церкви, дав на боже. — на-віжки, безл. Дало увидѣть. Употребляется въ значеніи предупреждать, предзнаменовывать какой нибудь примѣтой что либо. Скоро з двора я виїхав, дало на-віжки, але я все таки поїхав. — на вік. Предопредѣлять долголѣтіе. Як не дасть Бог на вік, то воно (дитя) і ростом високе, і розумом як старе. — на во́лю. Предоставлять на усмотрѣніе. Мачуха пасинку на волю давала: хоч льолю купи, хоч голий ходи. — на дзво́ни. Заплатить, чтобы звонили по умершемъ. Дали на дзвони й панахиду. — на па́м'ять. Въ выраженіи: Дай, боже, на пам'ять! Дай Богъ памяти. Дай, Боже, на пам'ять, — у вівторок, чи що, се діялось. — на призна́ку. Оставлять примѣту. Віти тернові рубайте, по шляху покидайте, мені, брату, пішому піхотинцю на признаку давайте. — на ро́зум. Надоумливать, наводить на мысль. Коб йому Бог на розум дав, щоб ударив кого. — озна́ку. Обнаружить, проявить. Квітка мало не скоротав віку, поки почувся на своїх власних силах і дав добру ознаку свого великого дару. — покій. Оставлять въ покоѣ. — по́мочі. Помогать. Або мені помочі дайте, або мене з собою візьміте. — по́мочі-поряту́нку. Помогать и спасать. Нам, гетьмане Хмельницький, батю Зінову Чигиринський, помочі-порятунку дай. — пора́ди, ра́ди. а) Давать совѣтъ, наставленіе. Час приходить умірати, — нікому поради дати. б) Давать помощь, помогать, способствовать. Що все пити та гуляти, да нікому порадоньки дати. Вже вони ради дадуть. в) Справляться съ чѣмъ. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. г) = давати порядок. — поря́док. Распоряжаться, давать порядокъ. Ох і рад же б я, дитя моє, до тебе встати, порядок дати, да сирая земля двері залегла, оконечка заклепила. — сторчака́. Падать внизъ головою. — честь-хвалу́. Оказывать почести. І панові нашому честь-хвалу даймо. — чоло́м. Кланяться. У намет уступає, пану Филоненку, Корсунському полковнику чолом даває. Cм. Чоло. 2) Подавать. Давай вечеряти! Давай коні! Ой дайте ж мені холодної води. — ру́ку. Подавать руку. Устав, поздоровкавсь до їх, — дав одному руку, другому. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. 3) Давать, предлагать, сулить. Даю йому за скриню два карбованці, а він править п'ять. 4) Допускать, позволять. Свої люде, не татари, — не дадуть загибати. Ой хвортуно, хвортунино, що ти учинила? дала серцю спізнатися, далі розлучила. Не дай пропасти на чужині. 5) Выдавать замужъ. Не дайте мене за п'яниченьку. Синів женить, а дочок давать, родичів на весіллє звать. Тоже значеніе и — за́між. Ой дбай, мати, дбай, да дочку заміж дай! 6) Задавать, давать почувствовать. Я тобі дам! Як дам тобі стиха лиха, — повік не забудеш. Хоч я не дам, хоч я не дам, так дасть моя мати, — таки тобі лихо йметься із нашої хати. 7) Бить, ударять, ударить. Як дав ногами в дно у бочку, — воно так і вискочило, і горілка витекла. Дав йому, що аж каганці засвітилися. То же значеніе слѣдующихъ выраженій: Дати духопе́лу, духопе́лків, ду́ху. — ма́тланки. Отколотить, отдуть. — пам'ятко́вого. Наказать битьемъ такъ, чтобы помнилъ. — парла́. Трепку дать. І овечок у нас була ватага, то й не підходь було воряга, бо вже дамо парла! — запоти́лишника, поти́лишника. Дать подзатыльникъ. — прочуха́на. Поколотить. — товкача́. Дать тумака. — чо́су, шва́би, шква́рки. Отколотить. Як дам шкварки, то буде тобі жарко. 8) Давай! Да и ну! Він узяв тую горілку, давай пити її обоє. Як ухоплю чорта патера за ноги і давай ним, неначе келепом трощити бісів. 9) Дава́й! дава́йте! Будемъ! Ну! Нуте! Давайте йти! 10) Даймо. Положимъ. Даймо, шо він і добрий кухарь, але все таки.... Да́ймо на те́є. Допустимъ, предположимъ. Даймо на теє, що воно було заїць, а хто ж його курей поїв? Мабуть то був вовк, або лис.
Єнера́льство, -ва, с. Генеральство.
Здо́йма, -ми, ж. Крючокъ при ловлѣ рыбы зимою неводом.
Зітка́ти, -тчу, -тче́ш, гл. Соткать. Стьожки, зітканії з кришталевих ниток.
Злітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. злеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Слетаться, слетѣться. Сокіл з орлом та й злітається, сокіл орла та й питається. Злетілись дрібні пташенята. На полі, на роздоллі зліталися по волі сичі.
Ля́си, -сів, мн. Любезности. ля́си підпуска. Любезничаетъ, заговариваете зубы.
Перелітувати II, -тую, -єш, гл. Провести лѣто. Як мені Господь с'єтий допоміг зиму перезимувати, так мені, Господа с'єтий, допоможи літо перелітувати.
Пересапувати, -пую, -єш, сов. в. пересапувати, -пую, -єш, гл. Наново полоть, выполоть сапою.
