Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їздець

Їздець, -дця́, м. Ѣздокъ. К. ЧР. 92. Вчора увечері приїхав їздець. МВ. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇЗДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇЗДЕЦЬ"
Багонник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32.
Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх. К. XII. 122.
Голодранка, -ки, ж. Оборванка.
Діли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться. Як пожали вони просо, то почали ділиться, да й не помирились. ЗОЮР. II. 31.
Заваля́щий, -а, -е. Завалявшійся, плохой, мало пригодный.
Кед нар. = кедь. Тоді співала, кед єсь сина колихала. Гол. І. 172.
Подніпрянець, -нця, м. Житель поднѣпровья. Желех.
Порукатися, -каюся, -єшся, гл. Поздоровкаться за руку. Зустрілась, порукалася. Черк. у.
Пху! меж. Тьфу!
Чики-чики, меж., выражающее рѣзаніе. Чики-чики личаки на дубові лапті. Чуб. III. 106. Чики-чики два ножики зарізали рака.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇЗДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.