Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їстовець

Їстовець, -вця́, м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець. Ном. № 12224.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇСТОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇСТОВЕЦЬ"
Безвідходно, нар. Безотлучно.
Виємно нар. Исключительно. Левиц. І.
Знетельки нар. = зненацька. Знетельки шурхнула маленька сіренька пташка. О. 1862. VII. 48, 49.
Навпісля́ нар. Впослѣдствіи; потомъ, послѣ. Навпісля чую — мій пан аж заслаб. Левиц. І. 147. Навпісля дає вона молодому два хліби. О. 1862. IV. 27.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Носатенький, -а, -е., Ум. отъ носатий.
Освічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. освіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Освѣщаться, освѣтиться. Ні отопиться, ні освітиться. Г. Барв. 519. 2) Просвѣщаться, просвѣтиться.
Потіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Примуровувати, -вую, -єш, сов. в. примурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пристроить каменную пристройку.
Причет, -та и -ту, м. 1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі. Св. Л. 10. 2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи. О. 1862. IV. 30. 3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую». Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇСТОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.