Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їдець

Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДЕЦЬ"
Зако́пування, -ня, с. Закапываніе.
Ле́мківський, -а, -е. Принадлежащій лемку. Желех.
Люди́нка, -ки, об. ум. отъ люди́на.
Монархи́ня, -ні, ж. Монархиня. А цариця-монархиня не могла ся втішити, що її діти, яко квіти, казав Ірод побити. Чуб. III. 378.
Моча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мокать. А не хочеш — вибачай: ложечки не мочай. Чуб.
Набі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Набѣгаться. Набігався, пійду ляжу спати. Чуб.
Позірка, -ки, ж. Вниманіе, наблюденіе. позірку мати = позір дати. Вх. Лем. 452.
Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ном. № 4794. Ум. розбійничок, розбійниче́нько. Чуб. V. 738.
Розманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Разнѣжиться.
Руна, -ни, ж. = луна 2. Лохв. у. Лубен. у. І зник, пропав той тяжкий голос, тільки руна в яру гула. Шевч. ІІ. 223.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.