Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їдовитий

Їдовитий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДОВИТИЙ"
Брех I, -ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.
Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Витрудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо. Мир. ХРВ. 75.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть. Жел.
Зострах, -ху, м. Испугъ. Мнж. 181.
Їстиво, -ва, с. Ѣда, кушанье, все съѣдобное. Посвятив піп паски та друге їтиво. Грин. II. 334.
Никати, -ка́ю, -єш, гл. Ходить, бродить, слоняться, всюду заглядывая. Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала. Бердич. у. За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає. Ном. № 7208.
Оприскливо нар. Вспыльчиво.
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Шейк. Ум. тупіньки.
Чисташ, -ша, м. Мѣсто, очищенное отъ лѣса.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇДОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.