Гру́день, -дня, м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь. То-же въ новѣйшее время:Съ тѣмъ-же значеніемъ у гуцуловъ. Тоже въ новѣйшихъ календаряхъ: Въ галицкихъ календаряхъ: декабрь.
Капуснячий, -а, -е. = капусняковий.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Оначити, -чу, -чиш, гл. Иначе дѣлать, измѣнять. оначит. Ни то, ни се дѣлаетъ. оначи з ним. Поговори съ нимъ.
Орел, орла, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Летять сини України вірли і соколи. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. Ум. орлик, орличок, орлонько.
Прошак, -ка, м. Попрошайка; нищій. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю.
Слонятися, -ня́юся, -єшся, гл. Слоняться, идти нетвердой поступью, покачиваться. Дід Карпо так напивсь, що як вийшов з шинку, так аж слоняється. Ой ходить сон по улонці в білесенькій кошулонці, слоняється, тиняється.
Старатися, -ра́юся, -єшся, гл.
1) Стараться. Старається, що піт крівавий його бливає.
2) Заботиться о чемъ. Панська ласка літом гріє, а на зіму кожуха треба старатися.
Триниця, -ці, ж. Объѣдки сѣна. Я в тебе стою по боки в гною, по боки в гною, триницю зуб'ю.
Чистина, -ни, ж.
1) Чистое, незаросшее мѣсто. А серед озера є дві чистині. Ум. чисти́нка. Там у лісі таки чимало є чистинок.
2) чистина? Зерновой хлѣбъ: ячмень, полба, рожь, пшеница.
