Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їхавиця

Їхавиця, -ці, ж. Ѣзда. Ум. їхавичка. Де під'їхать, де пішки, — хоч би погана їхавичка. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇХАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇХАВИЦЯ"
Бандуруватий, -а, -е. Неповоротливый? неуклюжій? Був (хлопець)... несміливий, бандуруватий. Св. Л. 244.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють. Чуб. V. 19.
Змотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. змота́тися, -та́юся, -єшся, гл. Сматываться, смотаться. Прийдеться ниточка до клубочка, та не змотається. Ном. № 4092.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ. Харьк. у.
Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Ощада, -ди, ж. 1) Бережливость. 2) Пощада. К. ПС. 61.
Перекисати, -са́ю, -єш, сов. в. перекиснути, -ну, -неш, гл. 1) Перекисать, перекиснуть. Тісто перекисне. 2) Перемокать, перемокнуть, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне. Зміев. у.
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.
Таратотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Равномѣрно стучать чѣмъ-нибудь, издавать звукъ. Решето тараточе да чогось воно хоче. МУЕ. ІІІ. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇХАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.