Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їдомий

Їдомий, -а, -е. Съѣдобный. Їдома річ. Черк. у. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно. Грин. І. 299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДОМИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДОМИЙ"
Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ. Кіев. г. (Лободов.).
Варзякати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Заква́сити, -ся. Cм. заквашувати, -ся.
Збудува́ння, -ня, с. Построеніе.
Кокошитися, -шуся, -шишся, гл. Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе. Закр.
Посольський, -а, -е. 1) = посельський. Бо я посольських справ не розумію. К. МБ. II. 121. 2) Депутатскій. Желех.
Свистати, -щу, -щеш, гл. = свистіти.
Супонити, -ню, -ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇДОМИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.