Борідонька, борідочка, -ки, ж. Ум. отъ борода.
Дни́ця, -ці, ж. Поперечная доска въ колесѣ водяной мельницы, — такими досками покрыта вся внутренняя часть обода колеса.
Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене.
Зача́хти, -хну, -неш, гл. Простыть, остыть. Уже й борщ зачах, поки ти хліба приніс.
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище.
Кремпіль, -ля, м.
1) Узявся за кремпіль добре.
2) кремплі и пр. = крамплі и пр.
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Минули ті роки, що роспірали боки. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Де був багатий жид і того не минали. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Оборонити, -ся. Cм. обороняти, -ся.
Порозгойдувати, -дую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
