Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їд

Їд, їду, м. Ядъ. Вх. Лем. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇД"
Бительня, -ні, ж. Станокъ для трепапанія конопли. Левиц. І. 2.
Вигнанець, -нця, м. Изгнанникъ. К. Бай. 69.
Волочіння, -ня, с. 1) Боронованіе послѣ посѣва. 2) Хожденіе крестьянскихъ мальчиковъ на праздникъ Паски съ поздравленіемъ и пѣніемъ соотвѣтственныхъ пѣсенъ.
Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Ґе́дзик, -ка, м. Ум. отъ ґедз.
Ду́ча, -чі, ж. = дучайка. Мик. 481.
Притемніти, -ніє, гл. безл. Стемнѣть. Тільки що зайде сонце і трохи притемніє. О. 1861. VIII. 31.
Прогнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прогни́сти и прогни́ти, гнию́, -єш, гл. Прогнивать, прогнить.
Тройчастий, -а, -е. = тройчатий. Засвіти свічку тройчасту, щоби нам діти звінчати. Рк. Макс.
Умотати, -ся. Cм. умотувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.