Глуха, -хи, ж. = глуханя.
Кімлик, -ка, м. Калмыкъ.
Поганський, -а, -е. Языческій. Поганське божество. Гей ви, жидове, поганські синове! Нащо то ви великий бунт, тревоги зривали? Зачали збиткувати над христіянами поганські народи.
Поконати, -на́ю, -єш, гл.
1) Умереть, помереть. Дай Боже і покопать по правді. Бодай наші вороги покопали до ноги.
2) Побѣдить. Покопали козацьку волю.
Природжіння, -ня, с. Половые органы. Колись то було ще з предвіка, як створив Бог чоловіка, — чи забув, чи ся встидав: природжіння йому не дав.
Присіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Дівчата так і присіпались: «Скажи, Мотре!» Чого се він до мене присіпався?
Узько нар. = вузько. Ум. узенько, узе́сенько.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл.
1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у.
2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще.
Хрещатка, -ки, ж. Родъ плахти. Ум. хрещаточка.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати.
