Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Вирлатий, -а, -е. О глазахъ: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових.
Грошозапло́д, -да, м. Копящій деньги. Хто хоче полюбить суддю-грошозаплода, про його роспитай панів, а не питай у простого народа.
Маркі́тно нар. 1) Скучно, невесело. 2) Жутко.
Напіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. напе́рти, -пру́, -пре́ш, гл. Напирать, напереть. Напор на мня, як дуч на теля. Із-за Дніпра напірає дурний Самойлтич. Як на осиці лист, тремтить млинок од хвилі. Вода напре, — дивись — то вискочив гвіздок, то паля тріснула, то заставку розбило, а далі і знесло млинок.
Пергамен, -ну, м. Пергаментъ. Віковічні пергамени.
Поясок, -ска, м.
1) Ум. отъ пояс.
2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця.
3) Карнизъ (на печкѣ).
4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны.
5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки.
6) Круговая широкая линія въ орнаментѣ раскрашенной миски.
Сральня, -ні, сратва, -ви, ж. = срач. Не йди туди, бо то панська сратва.
Умовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. умо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, уславливаться, условиться. Дід з чортом, умовляючись, пішли поруч, як товариші. Умовились (собака з вовком), що вовк ухопить у хазяїна дитину на жнивах.
Унук, -ка, м. Внукъ. Набрались, діди біди, поки набули, а внуки — муки, поки збули. . Ум. унучок.