Безмаль нар. Безъ малаго, почти. Безмаль не двадцять.
Бо-зна = біг-зна. Богъ знаетъ. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бо-зна й за віщо вже. бо-зна-колишній. Очень давній. Хліб черствий, бо-зна-колишній. бо-зна що. а) Богъ вѣсть, что. б) Пустяки. Не говоріть бо-зна чого.
Виходжати, -джаю, -єш и виходжувати, -джу, -диш, гл. Выходить, выступать. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє.
До́лі нар. Внизу, на землѣ, на полу. Долі посідали. Хоч долі, аби в своїй волі. А гайдамаки положили Дриґу долі та насипавши йому на голу спину пороху, запалили і драли греблом.
Змолотити Cм. змолочувати.
Лібе́рія, -рії, ж. 1) (Въ сказкѣ). Царское одѣяніе. Царевич тоді став прохать у пара, щоб позволив убратись у його Ліберію і погулять на коні по подвір'ю. Царь велів дать ліберію. Він убрався... Зняв Ліберію, надів лахмання. 218. 2) Общая одежда для шляхты, служившей при дворѣ даннаго магната Рѣчи Посполитой. Увіходить панцерний боярин... Байда. Хто ж ти єси? Тебе , я вперше бачу, а по твоїй Ліберії вважаю, що службу служиш під щитом Острозьких. 3) Ливрея.
Підлагоджувати, -джую, -єш, сов. в. підлагодити, -джу, -диш, гл. Починять, починить. Підлагодив чоботи. Треба підлагодити воза.
2) Подготовлять, подготовить.
Поблизничити, -чу, -чиш, гл. Родить двойни. Всі ж ті овечки та покотили, та покотили, поблизничили.
Прошелестіти, -щу, -стиш, гл. Прошелестѣть.
Псярня, -ні, ж. = псюрня. От доведеться піти світ за очі через ту псярню.
