Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Відбій, -бою, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина.
Гниль, -лі, ж. Гниль.
Забаскали́тися, -чуся, -чишся, гл. Заупрямиться. На залицяння молодих забаскаличившись мовчала.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Повибіратися, -ра́ємося, -єтеся, гл. То же, что и вибратися, но о многихъ. Инші зовсім повибірались на Донщину, попродавши хати й городи.
Поранитися, -нюся, -нишся, гл. Слишкомъ рано сдѣлать, поспѣшить. Поранився прийти.
Припозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припозвати, -зву, -ве́ш, гл. — позовом. Привлекать, привлечь къ суду.
Синіти, -ні́ю, -єш, гл. Синѣть. Кругом його степ, як море широке, синіє.
Телепень, -пня, м.
1) То, что болтается, мотается.
2) Колокольный языкъ.
