Відсаджувати, -джую, -єш, сов. в. відсадити, -джу, -диш, гл. 1) Отсаживать, отсадить, посадить отдѣльно. Відсадив його, як кота від сала. 2) О растеніяхъ: Отсаживать, отсадить, посадить отростокъ. 3) Только сов. в. Отбить. Відсадив йому печінки.
Дру́жка, -ки, ж. 1) Молодая дѣвушка изъ приглашенныхъ невѣстой быть на свадьбѣ; одна изъ дружок носить названіе ста́ршої. Завтра заплети кісоньку в дрібушки, та вже ж тобі не ходити в дружки! Ой брязнули на дворі цимбали, озвалися у сінях бояри, заспівали дружки у світлиці, забилося серце у вдовиці. 2) Подруга. Ой хвалилася гречная панна своїми косами перед дружками. Ум. дру́женька, дру́жечка. Сідайте сюди, дівчата.... от же вам і ложечки, брусуйте, друженьки, брусуйте. Есть у мене служечка, старшая дружечка. Усі дружечки по лавах сіли, а Ганнуся на посаді.
За́рість, -рости, ж. Рубецъ, слѣдъ бывшей раны, поврежденія (на деревѣ).
Захімлы́ты, -млю́, -лы́ш гл.? Захімлили хімлушечку, Як у полі грушечку Сьому, тому хімлушечка, А Юрасю як душечка. Свад. п.
Зімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зимовать. Діти, діти! добре з вами вліті, а зімувати то горювати. — зіму. Проводить зиму. Де ж ти, хмелю, зіму зімував ? 2) Содержать зимой. Ой прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде.
Назга́д нар. Напамять.
Одягненький, -а, -е., Ум. отъ одягний.
Полковий, -а́, -е́ Полковой. Третя сотня під полковою корогвою.
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Скриволіти, -лію, -єш, гл. = скривіти. Отак, так танець где, по кривому скриволіє.
