Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їзджалий

Їзджалий, -а, -е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Сим. 153. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня. О. 1861. X. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇЗДЖАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇЗДЖАЛИЙ"
Білина, -ни, ж. Бѣлизна. Чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшав білину її лиця. Левиц. І. 272.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Задоволе́ння, -ня, с. = задовіл. Се вона говорить із якимсь задоволенням. Г. Барв. 218.
Заста́вити, -ся. Cм. заставляти, -ся.
Куснути Cм. кусати.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Наму́лити Cм. намулювати.
Перелупати, -паю, -єш, гл. Перенести стыдъ, хлопая глазами. Добрі очі все перелупають. Ном. № 3207.
Розідратися, -деруся, -решся, гл. = роздертися. Одному не розідратися. Ном. № 10342.
Спитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Не спитавши голови, не лізь до ніг. Ном. № 3838. Все розберіть та й спитайте тоді себе: що ми? Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇЗДЖАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.