Вимівка, -ки, ж.
1) = вимова.
2) = вимовка 3. Не може бути вимівка, шоби була винна жінка.
Ґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґуля.
Єхи́да, -ди, ж. 1) Змѣя єхидна. 2) об. Ехида, злой и лукавый человѣкъ. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити.
Пестіння, -ня, с. Ласки, нѣжности. Теодозя знов пригорнула її до себе і поцілувала. Гані так стало гидко те лукаве пестіння, що вона відсунулась трохи од неї до вікна.
Плескач, -ча, м.
1) Родъ круглаго хлѣба съ плоскими поверхностями. Напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів.
2) Шлепокъ. Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину, щоб не висижувавсь у хаті та йшов на роботу.
Призволити, -ся. Cм. призволяти, -ся.
Рубак, -ка, м.
1) = рубай.
2) У колесниковъ: стамеска для первоначальнаго спусканія крупной стружки при обтачиваніи ступицы.
Судня, -ні, ж. = судьба.
Тербичити, -чу, -чиш, гл. Надѣвать на себя. Як прийде вербич, три кожухи на себе тербич.
Ширина, -ни, ж. Платокъ. Вона назад позирнула, шириною замахнула. Ум. ширинка, шири́ночка. Криє Настю ширинкою. Я братіку угожу, шириночку пошию.
