Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їбунка

Їбунка, -ки, ж. Раст. Veronica Веccаbunga. ЗЮЗО. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇБУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇБУНКА"
Вимотати, -ся. Cм. вимотувати, -ся.
Ля́лечка, -ки, ж. Ум. отъ лялька.
Ме́ндель, -ля, -ли Маленькій снопикъ хлѣба. Ум. ме́ндлик. Cм. мандель.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174.
Никнути 2, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ никати. Завернуть, заглянуть. Їй тепер як тому чоловікові, що у степу заблудився: і туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Мир. Пов. II. 101.
Обчернити, -ню́, -ни́ш, гл. = обчорнити.
Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Чуб. 1. 273. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Ном. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Мнж. 6. Ум. ро́зчинка.
Слизенький, -а, -е., Ум. отъ слизький.
Спокволу, спокволя, нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали. К. Хм. 21.
Стальовий, -а, -е. = сталевий. В мене двері тисовії, в мене замки стильовії. Лукаш. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇБУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.