Византієць, -тійця, м.
1) Житель Византіи.
2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн.
Дрібот́ун, -на, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий).
Загри́зкуватий, -а, -е. Сварливый, задира.
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Ум. зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість.
Обмолоти, -мелю, -леш, гл. Обмолоть.
Підгір, -гору, м. = підгір'я. Турки й татари підгір узяли.
Повк, -ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок.
Сирник, -ка, м. Сырникъ, творожникъ.
Тирхатий, -а, -е. 1) О деревѣ: раскидистый.
2) Растормошенный, небрежный, неряшливый.
Шабашувати, -шую, -єш, гл. Праздновать субботній день (у евреевъ). Жиди шабашували.
