Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

живичний
живичуватий
живісінький
живісінько
живіт
живіття
живкий
живко
живло
живлющий
живність
живняк
живо
живоїд
живокіст
живолуп
живопихом
живопліт
живоробка
живосилом
животвір
животворити
животворний
животик
животина
животинник
животиння
животище
животіти
животок
живоття
живти
живучий
живучість
живушечка
живущий
живцем
живчик
жигавка
жигалка
жигало
жигаль
жигальце
жигун
жигучка
жид
жидва
жидел
жиденя
жидик
жидів
жидівка
жидівочка
жидівство
жидівський
жидівча
жидівчин
жидова
жидовин
жидовина
жидовіти
жидок
жидолюбець
жидочок
жидувати
жидюга
жидюк
жидя
жижа
жижаки
жижель
жижка
жижкати
жижкий
жижло
жижуха
жизний
жизність
жизнь
жизняний
жила
жилавий
жилавіти
жилба
жилетка
жилище
жилка
жилля
жилляр
жиллярити
жилний
жилник
жило
жилочка
жилуватий
жилявий
жиляний
жиляник
жим
жимоїдник
жимолость
жинзівер
жир
жиркувати
жирненький
жирний
жирно
жирнючий
жированє
жирований
жировий
жировитий
жировиця
жировлина
жироїд
жирування
жирувати
жируватися
жирун
жируха 1
Відробок, -бку, м. Отработокъ. За гроші не наймає пан поля, а все на відробок. Литин. у.
Жарі́ння, -ня, с. Тлѣніе, горѣніе безъ пламени. Що росте без коріння, а що цвіте без насіння, а що горить без жаріння? Чуб. ІІІ. 315.
Забажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Захотѣть, пожелать. Забажав неначе перед смертю. Ном. № 2692. Заморського зілля забажала. Мет. 104.
Нагні́чувати, -чую, -єш, сов. в. нагніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Нажимать, нажать, надавливать, надавить, придавливать, придавить. Повалив мене та ще й коліном нагнітив. Лебед. у. Язик отерп, замерзла мова, мов камінь сердечко нагнів. Мкр. Г. 24.
Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Підбійка, -ки, ж. = підбій 1. Канев. у.
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками. Шух. І. 297.
Солонище, -ща, с. = солонець 1. Збігаються як на солонище. Ном. № 13902.
Упаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. упаскудитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Загаживаться, загадиться, выпачкиваться, выпачкаться. 2) Испражняться, испражниться. (Чорт) на припічку впаскудився такою смолою, що й досі смердить на всю хату. Драг. 56.
Шапковитий, -а, -е. Низкопоклонный. Сказано лях: такий облесливий, шапковитий. Подольск. у.
Нас спонсорують: