Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

живичний
живичуватий
живісінький
живісінько
живіт
живіття
живкий
живко
живло
живлющий
живність
живняк
живо
живоїд
живокіст
живолуп
живопихом
живопліт
живоробка
живосилом
животвір
животворити
животворний
животик
животина
животинник
животиння
животище
животіти
животок
живоття
живти
живучий
живучість
живушечка
живущий
живцем
живчик
жигавка
жигалка
жигало
жигаль
жигальце
жигун
жигучка
жид
жидва
жидел
жиденя
жидик
жидів
жидівка
жидівочка
жидівство
жидівський
жидівча
жидівчин
жидова
жидовин
жидовина
жидовіти
жидок
жидолюбець
жидочок
жидувати
жидюга
жидюк
жидя
жижа
жижаки
жижель
жижка
жижкати
жижкий
жижло
жижуха
жизний
жизність
жизнь
жизняний
жила
жилавий
жилавіти
жилба
жилетка
жилище
жилка
жилля
жилляр
жиллярити
жилний
жилник
жило
жилочка
жилуватий
жилявий
жиляний
жиляник
жим
жимоїдник
жимолость
жинзівер
жир
жиркувати
жирненький
жирний
жирно
жирнючий
жированє
жирований
жировий
жировитий
жировиця
жировлина
жироїд
жирування
жирувати
жируватися
жирун
жируха 1
Виплигнути, -гну, -неш, гл. Выпрыгнуть.
Габелок, -лка, м. 1) Кожа молодой скотины. Вас. 158, 157. 2) Кожа съ шеи лошади или быка. Мнж. 178.
Дури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, дурачить. Що день Бога хвалить і що день людей дурить. Ном. № 3060. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать. Шевч. 212.
Заро́бок, -бку, м. = зарібок. Гол. І. 351.
Омилка, -ки, ж. = помилка.
Паровина, -ни, ж. Жердь, шестъ. Желех. Палка. Вх. Зн. 47.
Піжити, -жу, -жиш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить. 2) Бить, колотить (человѣка). Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить. О. 1862. II. 57.
Плачно нар. Хочется плакать. Так мені їх жалко стало, аж плачно. Пирят. у.
Позаганяти, -ка́ю, -єш, гл. Загнать (многихъ). Вона б нашу худобоньку та позаганяла. Чуб. V. 726.
Полібічок, полібочок, -чка, м. Кадка. По кутах стоять... полібочки з капустою, огірками, бураками, квасом. Шух. І. 103.
Нас спонсорують: