Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живокіст

Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. ЗЮЗО. I. 168. б) Trifolium ochrolecum. Шух. I. 22. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки. МВ. І. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВОКІСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВОКІСТ"
Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Левиц. Пов. 191. Що буйниї вітри буйно повівають. Чуб. V. 570. Буйно конем по вулиці проїзжав. АД. І. 189.
Виказитися, -жуся, -зишся, гл. Посходить съ ума, побѣситься всѣмъ, перебѣситься. Да нехай вони виказяться, не займай їх. Ном. № 5126.
Воєводство, -ва, с. Воеводство. Желех.
Клячник, -ка́, м. = кляч. Вас. 186.
Натхнення, -ня, с. = надхнення.
Обтоптатися, -пчуся, -чешся, гл. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась. Г. Барв. 241.
Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна. МВ. (О. 1862. III. 98).
Повиморювати, -рюю, -єш, гл. Измучить, истомить (многихъ). Повиморював нас пан добре, поки діждались грошей. Харьк. у.
Ротмистр, -ра, м. Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116.
Шиба, -би, ж. Оконное стекло. Гн. II. 69. Ум. шибка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВОКІСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.