Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жидик

Жи́дик, -ка, м. Ум. отъ жид.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДИК"
Бондарка, -ки, ж. Жена бочара. А старая да бондарка в шинку загуляла. Грин. ІІІ. 615.
Відхожа, -жої, ж. Музыка, которой сопровождается отправленіе жениха и невѣсты въ церковь къ вѣнцу. Музики грають відхожої. О. 1861. XI. Кух. 36.
Крячистий, -а, -е. Покрытый кустами. Крячисте поле. Вх. Лем. 429.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Рудч. Ск. І. 12. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали. Ном. 2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали. Чуб. V. 540.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая. Шевч. 561.
Поліж, -жу, м.? Траву на поліж косити. Вх. Зн. 52.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду. Гн. І. 31.
Самець, -мця, м. 1) Самецъ. Чуб. V. 317. 2) Раст. Aster amelius. Вх. Пч. II. 29.
Стіки, стіко, нар. = стільки. ХС. VII. 459. Чуб. II. 292.
Цапів, -нова, -ве Козлиный. пропав ні за ца́пову душу. Ни за что пропалъ. Ном. № 1887. Рудч. Ск. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня