Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жилявий

Жи́лявий, жи́ляний, -а, -е. = жилавий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛЯВИЙ"
Вереду меж., обозначающее капризничанье. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Вереду-вереду та пасла дівчина череду. Харьк.
Гицельський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гицелю.
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево. ЗЮЗО. І. 140.
Когутище, -ща, м. Ув. отъ ко́гут.
Кумка, -ки, ж. Ум. отъ кума́.
Куцопалий, -а, -е. Съ короткими пальцами.
Ле́лька, -ки, м. = лельо. Гол. І. 223. Желех.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный. К. Гр. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.