Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жидівський

Жиді́вський, -а, -е. Еврейскій, жидовскій. Попихач жидівський, виріс у порогу; а не клене долі, людей не займа. Шевч. 133. жидівське богомі́лля. Молитвенныя принадлежности евреевъ. жиді́вські гру́ші. Physalis Alkekengi L. ЗЮЗО. I. 131. жиді́вські я́йця. Alkekengi chalicocubus. жиді́вські лепехи. Acorus calamus. ЗЮЗО. I. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДІВСЬКИЙ"
Бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.
Змазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. змазатися, -жуся, -жешся, гл. Смазываться, смазаться.
Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195.
Інститутський, -а, -е. Институтскій. Вони в'їхали на інститутське подвір'я. Левиц. Пов. 116.
Обісхнути, -хну, -неш, гл. = обсохнути.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Провівати, -ва́ю, -єш, сов. в. провіяти, -вію, -єш, гл. Провѣвать, провѣять, продувать, продуть. (Земляночка) без дверець і без віконець: нікуди вітру провівати. Мет. 448. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає. ЗОЮР. I. 15. Роскидаю всю одежу, нехай вітер провіва. Грин. III. 196.
Слобода 1, -ди, ж. Свобода. Ном. № 703.
Сцяч, -ча, м. Урильникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИДІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.