Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

ж
жаба
жабалуха
жабарь
жабеня
жаберина
жаберовина
жабини
жабиний
жабинський
жабище
жабій
жабійка
жабка
жабник
жабня
жабовина
жабоїд
жабоколець
жабокряківка
жабоніти
жабонька
жаборіння
жабрик
жабрій
жабрь
жабський
жабука
жабуніти
жабур
жабуріння
жаб'ячий
жавкий
жавряти
жага
жагнути
жада
жаданий
жаданка
жадання
жадано
жадати
жадатися
жаден I
жаден II
жадібка
жадібний
жадливість
жадний I
жадний II
жаднісінький
жадність
жадно
жадоба
жадота
жаждивий
жаждувати
жайвір
жайворінка
жайворінячий
жайворонків
жайворонник
жайворонок
жайвороня
жайворонячий
жак
жаків
жаківка
жакування
жакувати
жалива
жалити
жалитися
жалиця
жаліб
жалібний
жалібник
жалібниця
жалібно
жалізний
жаління I
жаління II
жалісливець
жалісливий и жалісний 2
жалісливо
жалісний
жалість
жаліти
жалітися
жалка
жалкий
жалко
жалкування
жалкувати
жалкуватися
жалливий
жалля
жалнощі
жало
жалоба 1
жалоба 2
жалобний
жалобний 2
жалосливий
жалосний
жалосник
жалостонька
жалощі
жалування
жалувати
жалуватися
жаль I
жаль II
жалько
жальний
жально
жальнощі
жальок
жальце
жальчливий
Безбожність, -ности, ж. 1) Безбожіе. 2) Жестокость, злость, немилосердіе. Війна в кровавих ризах тут, за нею рани, смерть.... безбожность... Котл. Ен.
Жаття́, -тя́, с. Жатіе, сжинаніе, жатва. Од жаття рука болить. Канев. у. Пішов дощ та вже й по жаттю. Камен. у.
Коцюба, -би, ж. 1) Кочерга. Мовчи, суко, чорт з тобою! ось я тебе коцюбою! Чуб. 2) Названіе вола съ выступающими впередъ и расходящимися въ стороны рогами, концы которыхъ загнуты наружу. КС. 1898. VII. 45.
Наштрикнути, -ся. Cм. наштрикувати, -ся.
Новоження, -ня, с. Свадьба? новолуніе? Як хто хоче, щоб свірщки в хаті не водились, то... каже: Свірщки-молодці, ходіть сюди, кличе вас місяць на новоження. Чуб. І. 68.
Півторарічняк, -ка, м. Бычекъ полуторагодовалый. Гн. II. 27. Cм. півторак.
Пітися, -деться, гл. безл. Случиться, выпасть на долю, пойти къ чему. Чи воно вже кому так підеться на смерть, на причину? Харьк. у. Мені молодій на горе пішлося. Грин. III. 357.
Привертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. приверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться къ чему, склоняться, склониться въ чему. Береза росте, розростається, лист до листонька привертається. Гол. І. 187. 2) Возвращаться, возвратиться. Нехай додому не вертається. Як же вона привернеться, то-то ж вона лиха набереться. Грин. III. 304. 3) Склоняться, склониться къ чему, кому, чувствовать, почувствовать склонность, влеченіе. Чуб. V. 549. Не привертається і не пригортається моє серце до його. Грин. III. 329.
Пхати, пхаю, -єш, гл. 1) Пихать, толкать. Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш? Греб. 2) Впихивать. І страву всякую без мови в голодний пхали все куток. Котл. Ен. І. 11.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
Нас спонсорують: