Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

ж
жаба
жабалуха
жабарь
жабеня
жаберина
жаберовина
жабини
жабиний
жабинський
жабище
жабій
жабійка
жабка
жабник
жабня
жабовина
жабоїд
жабоколець
жабокряківка
жабоніти
жабонька
жаборіння
жабрик
жабрій
жабрь
жабський
жабука
жабуніти
жабур
жабуріння
жаб'ячий
жавкий
жавряти
жага
жагнути
жада
жаданий
жаданка
жадання
жадано
жадати
жадатися
жаден I
жаден II
жадібка
жадібний
жадливість
жадний I
жадний II
жаднісінький
жадність
жадно
жадоба
жадота
жаждивий
жаждувати
жайвір
жайворінка
жайворінячий
жайворонків
жайворонник
жайворонок
жайвороня
жайворонячий
жак
жаків
жаківка
жакування
жакувати
жалива
жалити
жалитися
жалиця
жаліб
жалібний
жалібник
жалібниця
жалібно
жалізний
жаління I
жаління II
жалісливець
жалісливий и жалісний 2
жалісливо
жалісний
жалість
жаліти
жалітися
жалка
жалкий
жалко
жалкування
жалкувати
жалкуватися
жалливий
жалля
жалнощі
жало
жалоба 1
жалоба 2
жалобний
жалобний 2
жалосливий
жалосний
жалосник
жалостонька
жалощі
жалування
жалувати
жалуватися
жаль I
жаль II
жалько
жальний
жально
жальнощі
жальок
жальце
жальчливий
Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Квасолечка, -ки, ж. Ум. отъ квасоля.
Космашечка, -ки, ж. Косматая. Овечко-космашечко, хто тебе папаше, моя машечко? Чуб. IІI. 170.
Намигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Бросить взглядъ, мигнуть. А на лежале ввесь базар не хоче й оком намигнути.
Понидіти, -діємо, -єте, гл. Заскучать, изныть (о многихъ). Мир. ХРВ. 86. Ідіть квашу варіть, а то ви пониділи. Ном. № 12622. Да вже ж ми пониділи, світонька не виділи, поведіте танцювати, будемо розглядати. Рк. Макс.
Пристроїти, -ро́ю, -їш, гл. Приготовить; придѣлать. Вх. Лем. 457.
Притрапунок, -нку, м. = притрапка. Оттакий притрапунок скоївся! Переясл. у. Слов. Д. Эварн.
Проштихвувати, -вую, -єш, проштихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Защебленное лезвее сравнять или ковкой (не накладывая новой стали) или на точилѣ. Як проштихвую сокиру, то добра буде. Н. Вол. у. Щербату сокиру на точилі проштихували. Черк. у.
Сподітися II, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться. Десь то я, мої милі браття, та й сподінуся. Сподінувся пан Свірговський у сирій могилі. АД. І. 160.
Фи́скавка, -ки, ж. Гадюка черная, Pelias berus L. Вх. Зн. 75.
Нас спонсорують: