Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жижа

Жи́жа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. З огнем не жартуй, бо то жижа. Ном. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Лебед. у. Ум. жижка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЖА"
Водяна, -ної, ж. Водянка.
Дзя́вкати, -каю, -єш, гл. Одн. в. дзя́вкнути, -ну, -неш, гл. Тявкать, тявкнуть.
Зобідити Cм. зобіжати.
Підкидання, -ня, с. Подбрасываніе, подкидываніе.
Позатліватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Затлѣться (во множествѣ). Положила дров у піч, щоб на завтра висохли, а вони позатлівалися.
Санджаківна, -ни, ж. Дочь губернатора (турецкаго). Дівка-санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає. АД. І. 211.
Тіпання, -ня, с. 1) Трясеніе, дрожаніе. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпання. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льва, трепаніе. Шейк. Ум. тіпаннячко.
Ушолопати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить. І сторожі не вшолопають, де взялась. ЗОЮР. ІІ. 285.
Цурувати, -рую, -єш, гл. 1) = цуркувати. 2) Крутить. Багато муки приняв на свої руки з оцим вухом: усе цурує, усе цурує, так що й сон з думки випав. Волч. у.
Чаклування, -ня, с. Колдованіе, колдовство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.