Бойко I нар. Хорошо.
Витовкмачити, -чу, -чиш, гл.
1) Побить, поколотить.
2) Растолковать, разъяснить.
Загости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити.
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Клиння, -ня, с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Розлетілися, як липове клиння. (Въ сорочці) з боків вшито клинє.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Ненавидець, -дця, м. = ненавидник. Прихилить до нас душі ненавидців наших.
Помацуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. помацатися, -цаюся, -єшся, гл. Пощупывать, пощупать себя или другъ друга. Помацується за ніздрі та поглядає на пальці, чи не йде кров з носа.
Шмондя, -ді, об.
1) Нечистоплотный человѣкъ.
2) ж. Безнравственная женщина.
