Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Добро́дійство, -ва, с. 1) Благодѣяніе. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. К. Досв. 26. 2) соб. Господа! Милостивые Государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ва́ше добро́дійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали. ЗОЮР. II. 76.
Закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Крулевщизна, -ни, ж. Жалованное отъ короля имѣніе. К. Досв. 148.
Подоїдати, -да́ю, -єш, гл. Доѣсть (многое).
Русь, -си, ж. Русь. Налетіли гуси з Гуси, сколотили воду Марусі. Чуб. V. 898.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ. Вх. Зн. 64.
Спродавати, -даю́, -єш, сов. в. спро́дати, -дам, -даси, гл. Продавать, продать, распродавать, распродать. МВ. ІІ. 33. Спродай, спродай, мій батеньку, сей вишневий сад. Н. п. Купця найшов, спродав і гроші мені приніс. Чуб. II. 183.
Тат сз. Вѣдь, да вѣдь. А ти, дівча, дівчаточко, не лакомся на 'ня, тат я духовна особа, не пойдет ти за 'ня. Гол. III. 248.
Французка, -ки, ж. Француженка. Желех.
Шкло, -ла, с. = скло. Шкло як роблять, до розпалюють тим огнем, шо од блискавиці загориться. Чуб. І. 93. Ум. шке́льце.
Нас спонсорують: