Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відразу нар. Сразу, вдругъ.
Грі́зно нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати. ЗОЮР. І. 205.
Моло́дшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл. 1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить. 2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Поганяти, -ня́ю, -єш, гл. Погонять. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Ном. Оре милий своїм плугом, чужа мила поганяв. Мет. 57.
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Алекс. у.
Похопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспѣшить, успѣть. Підождіть, я вам постелю, — похопилася Одарка і хутко помостила подушку. Мир. Пов. II. 113. Сяде на покуті, неначе вона голова в селі, распустить язика... А я сижу, мов дурна, не можна мені за нею й словом похопитись. Левиц. ПЙО. І. 364.
Прицінятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. приціни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Прицѣняться, прицѣниться. О. 1861. VI. 74. Той купує, той торгує, той божиться, той приціняється. Кв.
Світоправній, -я, -є. Управляющій міромъ. Світоправня єзуїцька сила. К. ПС. а.
Шпонька, -ки, ж. Запонка. Мирг. у., Лебед. у.
Нас спонсорують: