Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Валашний, -а, -е. Оскопленный, выхолощенный. О. 1862. V. Кух. 39.
Критичний, -а, -е. Критическій. Желех.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Н. п. Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. МВ. ІІІ. 59. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. О. 1862. II. 52. Ум. невіронька. КС. 1882. V. 361.
Поприпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и припустити, но во множествѣ.
Розчислити Cм. розчисляти.
Роз'ярятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роз'яритися, -рюся, -ришся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.
Священник, -ка, м. = піп. Єв. Мр. 1. 44.
Сподобляти, -ля́ю, -єш, сов. в. сподобити, -блю, -биш, гл. Украшать, украсить. Робітна молода била, ручників наробила, боярів сподобила. Гол. II. 127. Голота, надѣвъ богатую татарскую одежду, говоритъ: Ой поле Килиїмське! бодай же ти літо й зіму зеленіло, як ти мене при нещасливій годині сподобило. АД. І. 171.
Татуненьків, татунечків, -кова, -ве Принадлежащій татунечкові.
Нас спонсорують: