Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Зарахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Обсчитаться. 2) Углубиться въ счеты.
За́щіпка, -ки, ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала, да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Чуб. III. 132. Ум. за́щіпочка. Мил. 84. Защіпочка , хороша. КС. 1883. II. 291.
Крамний, -а, -е. Лавочный. Ми з Одаркою за нікольством не понапрядали на рушники та на хустки, то я оце крамне вам покупила. Г. Барв. 330. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. І. 245. крамна комо́ря. Лавка. Голота... давай коло крамних комір поратись! К. ЧР. 360., Ум. крамненький. Нагайка дротянка з кілка не вбуває, сорочка крамненька кров'ю закипає. Чуб. V. 494.
Кроквина, -ни, ж. Одно стропило. Волч. у.
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Петрик, -ка, м. Улитка. Лохв. у.
Плавити, -влю, -виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою. Шух. І. 37.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.). Козелец. у.
Притоптувати, -тую, -єш, сов. в. притоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Притаптывать, притоптать. Барвінок хрещатий притоптаний коло тину засихає-в'яне. Шевч. 507. Поховала, загребала, ще й ногою притоптала. Чуб. V. 1154. 2) Придавливать, придавить, нажимать, надавливать, надавить. Чоловікам на лопату Бог сили наклав та ще й притоптав, а жінкам на вила та й то струсив. Ном. № 9165. Притоптувать тим ножем огник і примовлять тричі. Ком. II. 111.
Разком нар. 1) За одинъ разъ. Я вимету разком та вивезу возком. Чуб. V. 1112. 2) Вмѣстѣ. Вставайте, та разом холодком і побіжимо до господи. Левиц. Пов. 219.
Нас спонсорують: