Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жилляр

Жилля́р, -ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛЛЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛЛЯР"
Гу́сельниця, -ці, ж. Гусеница. Вх. Пч. I. 6.
Д'але́ сз. = Але́.
Зави́дник, -ка, м. Завистникъ. К. Бай. 152. Завиднику пирожок, а жалоснику рожок. Ном. № 4823. Весело позирає згорда забісована дівчина на своїх завидників. Г. Барв. 464.
Зломок, мку, м. Обломокъ. Ум. зломочок. Шаблю поламали недавно та поробили ножі, а один зломочок товщенький такий брали на весілля. О. 1862. V. 87. Се мабуть невеличкий зломочок якогось давнюю широкого оповідання. О. 1862. V. 91.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл. 1) = погуркати. Погуркотіло і стало стихати. Драг. 64. 2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, — погуркотів віз.
Стрішка, -ки, ж. Ум. отъ стріха.
Тихий, -а, -е. 1) Тихій, негромкій. Тихеє зітханнє. К. Псал. 211. 2) Тихій, медленный. 3) Тихій, спокойный. Тихі води. АД. І. 233. Тихе море. Шевч. Вітер тихий. Шевч. У моїй господі тихій не живе зрадливий. К. Псал. 229. 4) Кроткій. Яка вона тиха, як голубка. Левиц. Пов. 33. Ум. тихенький, тихесенький.
Хрінів, -нова, -ве Хрѣновый. Хрінова мати (редька). Ном. № 12387. що за хрі́нова мати? вм. чортова, катова мати. Ном. № 7834. Пожалував, бодай його хрінова мати жалувала! МВ. (КС. 1902. X. 155).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛЛЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.