Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Галушечка, -ки, ж. Ум. отъ галушка.
Глупий, -а, -е. 1) Глупый. Молодий жовняре, глупий розум маєш. 2) глупа ніч, північ. Глубокая ночь. Коли це глупої ночі прилітає сокіл. У глупу ніч виліз мертвець із гроба.
Де́коли нар. Иногда, кой-когда. І сліпа курка деколи найде зерня. Не що-дня бридня, деколи й правда. Деколи озеро заблищить, чи річка розливається.
Каптіти, -пчу, -тиш, гл. Скряжничать. Гроші все збіра, каптить.
Лега, -ги, об. Лежебокъ.
Похиріти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Бодай же вам, чумаки, воли похиріли.
Поярковий, -а, -е. Поярковый, изъ шерсти молодыхъ ягнятъ. Здорові пояркові брилі.
Удовенко, -ка, м. = удовиченко.
