Дожида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. ді(о)ждати, -жду́, -деш, гл. Дожидать, дождаться, ожидать, поджидать. Добре роби, доброго й кінця дожидай. Ой я тебе, козаченьку, що-дня дожидаю. Щоб ти не діждав сонечка праведного побачити! Не діждуть вони сього, невірні душі!
Забуті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Загудѣть. Загудів, забутів сивий голубонько по зеленій ліщині.
Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Заслу́жчина, -ни, ж. = заслуга 2. Нетяженько моя, де заслужчина твоя?
Злущувати, -щую, -єш, сов. в. злущити, -щу, -щиш, гл. Сдирать, содрать, счистить.
Красти, краду, -деш, гл. Красть, воровать. Телят боїться, а волів краде.
Ло́вний, -а, -е. = лівний.
Нехвалитний, -а, -е. Не хваленый. Та воно часом з нехвалитного та бува добре.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло.
2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті?
Шерепатий, -а, -е. Шершавый, шероховатый.
