Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живкий

Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВКИЙ"
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Жвакува́ння, -ня, с. Глоданіе.
Подратувати, -ту́ю, -єш, гл. Подразнить. А поклонивсь йому затим, щоб подратувать маляра. Кв.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Похитуватися, -туюся, -єшся, гл. Пошатываться, покачиваться.
Припізнитися Cм. припізнятися.
Стонога, -ги, ж. = стоніг. Котл. Ен. V. 73.
Хлопчина, -ни, м. = хлопець. Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть як твердий дуб. Котл. Ен. VI. 28. Ум. хлопчинка, хлопчи́ночка. Мил. 152. Ой де ж ти будеш ночувати, хлопчино, хлопчиночко? Чуб. У. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.