Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живчик

Жи́вчик, -ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВЧИК"
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Змостити, -ся. Cм. змощувати, -ся.
Крашеняк, -ка, м. Окрашенный въ красную краску сердак. Шух. І. 126.
Підсушити Cм. підсушувати.
Позагилювати, -люю, -єш, гл. Забросить мячи, ударяя палкою.
Полохливість, -вости, ж. Боязливость, робость. Желех.
Прострелити Cм. прострілювати.
Скубень, -бня, м. = скубка 1? Навіджена синиця щигля покидає, бо боїться його скубня, що добре кусав. Чуб. V. 1124.
Стежити, -жу, -жиш, гл. Слѣдить. Не кусай, не стежи і не лежи. Ном. № 13255.
Страх 2 нар. Очень, ужасно. Страх йому їсти захотілось. Рудч. Ск. І. 135. Енея не любила страх. Котл. Ен. І. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.