Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жидовин

Жидови́н, -на, м. = жид. Ішла Марія крутим бережком, зостріло її три жидовини. Чуб. ІІІ. 343.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДОВИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДОВИН"
Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Вашеський Cм. вашецький.
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Гріхува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Считать грѣхомъ, почитать себѣ за грѣхъ. Я гріхувався воза мастити в неділю. Камен. у.
Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка. Вх. Зн. 14.
Діле́тка, -ки, ж. Мѣра хлѣба, четверикъ. Вона свої сороківці ділеткою міряє. Федьк.
Ковалівна, -ни, ж. Дочь кузнеца. Оце ж тобі, ковалівно,... опівночне обнімання. Н. п.
Петля, -лі, ж. Петля. Ум. петелька.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Розворушувати, -шую, -єш, сов. в. розворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить. Левиц. Пов. 189, 146, 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИДОВИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.