Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жилище

Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛИЩЕ"
Болюх, -ха, м. Болѣзнь? Ти болюх болющий (изъ заговора отъ испуга). Мил. М. 48. Ув. болюшище. Мил. М. 11.
Броватий, -а, -е. Имѣющій большія брови. Морд. Пл. 124.
Венгерка, -ки, ж. Родъ сливъ, венгерская слива. Уман. IV. 39.
Він мѣст. Онъ. Він старшенький. МВ. ІІ. 8. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий. МВ. (О. 1862. ІІІ. 44).
Грю́к I меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!
Ди́вдерев, -ва, м. = Дивдерево. Лв. 98.
Доню́хатися Cм. донюхуватися.
Замкну́ти, -ся. Cм. замикати, -ся.
Упитися Cм. упиватися.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.