Жа́йвороня́чий, -а, -е. = жайворінячий.
Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти.
Квиль, -лю́, м. Стонъ, жалобный крикъ.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность.
Писаренко, -ка, м. Сынъ писаря. Галасають і читають дяк і дяченята, писарь сельський, писаренко й деякі хлоп'ята.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить.
Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий.
Раба, -би, ж. Раба, рабыня. Не смійся раба рабі, — буде й тобі.
Фіїн, -на, м. = хрещеник.
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати.
