Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живко

Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВКО"
Амба́р, -ру и амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Галабута, -ти, ж. Надменность. Вх. Зн. 9.
Голодування, -ня, с. Голоданіе.
Змежи Cм. зміж.
Нажаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Набраться страха.
Приголовник, -ка, м. Каждое изъ четырехъ бревенъ, на которыхъ кладется печь въ гуцульской коли́бі. Шух. І. 175.
Сполоханий, -а, -е. Испуганный, встревоженный. Деякі хлопці вискакують з вікон, як сполохані кури з сідала. Левиц. І. 41.
Тупісінький, -а, -е. Совершенно тупой. Шейк.
Тюкання, -ня, с. Кричаніе тю.
Уроїтися, уроюся, -їшся, гл.в голову. Засѣсть въ головѣ. Вроївся мені в голову Семен небіжчик. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.