Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жила

Жи́ла, -ли, ж. 1) Жила, кровеносный сосудъ. Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. Ном. № 11580. жи́ла ки́дається. Вьется пульсъ. Береться лікарь за руку, — ото дивиться, чи ще кидається жила. Полт. г. 2) Сухожиліе. нап'ясти жили. Понатужиться. Троянці нап'яли всі жили та вмиг пролом і заложили. Котл. Ен. 3) Жила минеральная, жила воды подземная. В землі вода тече по жилах, як в чоловікові тече кров. Дещо, 80. 4) Стяжательный человѣкъ, скряга. Ум. жи́лка, жи́лонька, жилочка. Жінка як жилка: коли схоч — потягнеш. Ном. Усяка жилочка неначе слухає, а він сердешний і дух притаїв. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛА"
Безсердечний, -а, -е. Безсердечный, жестокосердый. Людські п'явки безсердечні. К. Досв. 213.
Бишки! меж. Окрикъ на телятъ. Мнж. 176.
Відбузувати, -зую, -єш, гл. Отколотить, отдуть. Одбузує чоловік жінку. О. 1862. І. 73.
Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
Гілка, -ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. гілечка, гілочка.
Заса́дич, -ча, м. = засадьок.
Напороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Напылить. 2) Посыпать, насыпаться. Напорошив сніг.
Неправда, -ди, ж. 1) Неправда, ложь. А неправда ж! я того не казав. 2) Несправедливость. Уступіться від мене всі, що робите неправду. Єв. Л. XIII. 27. Всякая неправда — гріх. Ном. № 102. Ум. неправдонька. Неправдонька ваша. Рудч. Чп. 90.
Отеса, -си, ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала. Ном. № 12172.
Підцьковувати, -вую, -єш, сов. в. підцькувати, -кую́, -єш, гл. 1) Натравлять, натравить. Підцькував индика собакою. 2) Подзадоривать, подзадорить, раздразнить. Підцьковує Грицька на погибель. Г. Барв. 460. Щоб все, що бачив, росказати і щоб Дареса підцькувать. Котл. Ен. Ще було й діда підцьковує, щоб гриз голову своїй дочці. Чуб. II. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.