Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Тілки дви карбованці й випозивав за бика.
Гу́кля, -лі, ж. Распутная, гулящая женщина. ; блудница.
Зака́кати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. запачкать экскрементами.
Повідколуплювати, -люю, -єш, гл. Отковырять (во множествѣ).
Подрібнити, -бню́, -ниш, гл. Раздробить, раздѣлить на малыя части. Як і їсти ту рибу, що ти її так подрібнила?
Придержувати, -жую, -єш, сов. в. приде́ржати, -жу, -жиш, гл. Придерживать, придержать. Протиус догнав, Недвига придержав. придержати ходу. Умѣрить шагъ, пойти тише.
Рятуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Спасаться. Здалека зоглядали (татарина) з гір, ховалися й рятувались.
Сажовий, -а, -е. Выкормленный въ сажі. Ні, добродію, гуси не сажові, надвірні.
Стоокий, -а, -е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила.
Упорати, -раю, -єш, гл.
1) Убрать, прибрать. Усе впорав.
2) Покончить, окончить, удовлетворить, успѣть сдѣлать. Трівайте, паніматки, впораю одну, а тоді другу (купчиха, отпуская товаръ). І те зроби, і друге зроби: де ж його усе впорати.
3) Укокошить, убить. Упорав по голові истиком та й одволік на друге місце, щоб не зразу знайшли.
4) Съѣсть.
