Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий.
А́йкало, -ла, ж. = Ая́йкало.
Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться.
За́снівка, -ки, ж. Родъ шитья. Все пообшивані (рушники) заснівками. Ум. За́снівочка.
Прозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прозвати, -зву, -зве́ш, гл. Прозывать, прозвать. Не знає, як і батька її звуть і прозивають. Царські слуги прозвали його Незнайком.
Спар, -ру, м.
1) = спека.
2) = садно.
Стеребкатися, -каюся, -єшся, гл. Вскарабкаться. Насилу стеребкався Харько на віз.
Учкур, -ра, м. = очкур. У князя хверязя, а в нас і учкур.
Шашча, -чати, с. = шашок.
Шкадрон, -на, м. Эскадронъ. Не було в Білій Церкві польського війська більш як один шкадрон.
