Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жилник

Жи́лник, -ка, м. Первый понедѣльникъ великаго поста. Як прийде жилник, то не мине й винник. Волын. г. Cм. жилавий, жилний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛНИК"
Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Кумкати, -каю, -єш, гл. О лягушкахъ: квакать монотонно, издавая звуки, подобные: кум-кум. Кумкають в них жаби рано й вечір. Мир. ХРВ. 5.
Насклесь нар. Косо, наклонно.
Пахно, -на́, с. Запахъ.
Підливання, -ня, с. Подливаніе.
Підчищати, -ща́ю, -єш, сов. в. підчистити, -щу, -стиш, гл. 1) Подчищать, подчистить. 2) Красть, украсть. Хто се у мене підчистив їх?
Приздріння, -ня, с. Подозрѣніе. Він у нас у приздрінні. Харьк. г.
Стелепати, -паю, -єш, гл. Свахлять. Стелепаєш того борщу.
Стьон, -ну, м. Фасонъ, модель. Лохв. у. Зняв стьон з його брички. Борз. у.
Упука, -ки, ж. Вдавленіе. Мнж. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.