Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жидувати

Жидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть евреемъ, жидовствовать. Покинь, жиде, жидувати, ходім хліба заробляти. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДУВАТИ"
Бакхичний, -а, -е. Вакхическій. Левиц. І. 520.
Борсюк, -ка, м. = борсук. Вх. Пч. II. 6.
Запри́щитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами.
Повгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ).
Подурманитися, -нюся, -нишся, гл. Прикинуться дуракомъ. Два розумних, а третій називався Ясат-дурень, — значить, він був собі лицарь, да вже так подурманивсь. Рудч. Ск. II. 71.
Прицяпати, -паю, -єш, гл. Примочить, побрызгать. Вх. Лем. 457.
Розмагоритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться. От як розмагорився. Ном. № 3415.
Статок, -тку, м. 1) Имущество. Шух. І. 106. Св. Л. 277. Нехай отець і матуся мою пригоду козацьку знають, статки-маєтки збувають, великі скарби собірають, головоньку козацьку з тяжкої неволі визволяють. Лукаш. 2) Скотъ. Чуб. III. 230. Перелічив статок, — нема корови. Чуб. II. 230.
Стикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Смыкать. Сії ночі й очей не стикав. 2) Сходиться, смыкаться. Кінці з кінцями не стикають. Ном. № 9867. Cм. стикатися 2. 3) Сваливать, сворачивать. Все на його стикає. Ном. № 10865. Кажу: йди в поле, а він стикає на Петра, — нехай той іде. Камен. у.
Черепанька, -ки, ж. Ум. отъ черепаня. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.