Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Живоси́лом нар. Насильно. Схотів мене, моя матінко, живосилом на оберемок та й потаскав у кущі. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. Живосилом не повінча.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Луте́ць, -тця́, м. Нашивка, которою прикрывается сходящаяся подъ острымъ угломъ обшивка лодей, на которыхъ помѣщается водяная передвижная мельница или сукновальня.
Обстанова, -ви, ж. Обстановка. Обстанова (на сцені) показує з середини хату.
Обстругувати, -гую, -єш, сов. в. обструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Обстрагивать, обстрогать. Золоту кору (на яворі) обстругала, срібну росу обтрусила.
Пароїк, -ка, паройок, -йка, м. Ум. отъ парій.
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Тесть, -тя, м. Тесть. Тесть любить честь, а зять любить взять. Ум. тестенько, те́стечок, тестонько.
Утаїти, -ся. Cм. утаювати, -ся.
