Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жигаль

Жига́ль, -ля, м. 1) Сухая жила. Вх. жила. Вх. Уг. 238. 2) Въ капустномъ листѣ: листочный нервъ. Вх. Уг. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИГАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИГАЛЬ"
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Дова́лювати, -люю, -єш, сов. в. довали́ти, -лю́, -лиш, гл. Приваливать, привалить.
Жорость, -ти, ж. Бревно, употребляемое для связки плота. Радом. у.
Карбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.
Маслю́к, -ка, м. = масляк 1 и 2.
Наля́пати Cм. наляпувати.
Неметкий, -а́, -е́ Неловкій, нешустрый; нескорый.
Поперетирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перетерти, но во множествѣ.
Срібляний, -а, -е. = срібний. Тобі Господь великим скарбом буде, небесний царь — горою срібляною. К. Іов. 50.
Укохати, -хаю, -єш, гл. Полюбить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИГАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.